Будинок Гофа

«1902» – дата на решітці балкону не дозволяє засумніватися в віці будівлі, де розташована редакція міської газети «Приазовський робочий».nВитяг з листа, датованого 13 грудня 1976 р говорить:n«… Будинок цей належав Гофу Гавриїлу Ісидоровичу, він помер бездітним, і будинок перейшов до його племінниці Ганни Іллівни Гоф, яка була одружена з вихрестом євреєм Григорієм Мойсеєвичем Огуз – доктором. На нижньому поверсі були 2 магазини: Брауда – ювелірний і капелюшний дамський.nГавриїл Гоф прожив 73 роки. Це були досить заможні люди, одна з найбільш багатих родин Маріуполя. Про брата Гавриїла Спиридона збереглося більше відомостей. Зокрема, йому належав паровий млин – один з двох, які існували в місті. А сам він був гласним міської думи протягом шести років.nПеред самою війною на другому поверсі будинку жила російсько-єврейська сім’я: бабуся, її дочка і дівчина років 17. Імовірно, це були родичі Григорія Огуз. Старенька і її дочка розділили трагедію маріупольських євреїв і були розстріляні гітлерівцями. А дівчині дивом вдалося врятуватися, вона пішла з міста.nПісля звільнення міста тут розмістили шкільні класи, де в кілька змін вчилися діти, які пережили два роки окупації. Потім їх місце зайняли учні Маріупольського педагогічного училища. А на початку квітня 1951 року на другий поверх вселилася редакція «Приазовського робочого».